Медовуха

Мед завжди був одним з основних продуктів вживання. Вони використовували його не тільки для їжі, але і в лікуванні і в розвагах. Але не тільки в Київській Русі продукти з меду користувалися популярністю. Саме з Європи пішло безліч виразів, над походженням яких ми навіть не замислюємося, вживаючи їх кожен день.

Про медовусі можна говорити вічно: індоєвропейці думали що дощ — пролиті потойбічні медові ріки; арійці вважали мед даром богів;
жителі Скандинавського півострова — подарунком їх творця, бога Одіна; наші предки, слов’яни, думали що медовуха може воскрешати мертвих.

медовуха була сакральним напоєм на похоронах, весіллях, похованнях або інших святах. Наприклад, вислів «медовий місяць» (honey moon) походить саме з Європи, оскільки молодятам дарували бочку з медом. Історія медовухи налічує не одне тисячоліття і може скласти гідну конкуренцію домашньому провину. Мед…старовинний напій наших предків, напій, відомий ще з часів Київської Русі. У середні віки жодне свято не обходилося без медовухи і тільки церква могла обмежити вживання цього напою під час церковного посту. З плином років медовуха стала рідше з’являтися на столі середньостатистичного селянина, а в кінці ХІХ — на початку ХХ століття і зовсім зникла зі святкового меню селян.